1. |
наслідуючи вітри
01:36
|
|||
2. |
твоє право
02:20
|
|||
все, що занадто глибоке
ти кличеш бездонним
але ти не витримаєш виду дна
це занадто жорстоко для тебе
не слід чіплятись за те
що не належить тобі по праву
по праву твоє лиш смерть
за все інше треба боротись
інакше не буде пробач
як не побореш свого жалю
чи втоми
то візьми те, що належить тобі
по праву існування
|
||||
3. |
чорна підлога
03:15
|
|||
як довго потрібно нам існувати
щоб зрозуміти, що ми не там
не в тому місці, де потрібно
не в тому стані, що бажаєш
кожен питає себе, де шукати
покою і щастя, комфорту і сна
забуваючи про те, що це існування
і не слід очікувати добра
від того, що несе страждання
з самого початку і до кінця життя
ніхто тебе не питає, чи хочеш ти
відчути кохання або забуття
і ти нікого не питаєш, роблячи
помилки і соромні дії, прокляття
та ким би ми були, якби не робили
помилки. впевнений, що не людьми
|
||||
4. |
озирнувшись навколо
02:24
|
|||
що мені сльози, коли вони прісні?
що мені біль, коли він не ранить?
покажи свої страждання або замовкни назавжди
чи буває океан без солі? Чи буває життя без страждання?
не побачиш світла без темені ночі
не будеш радіти здобуткам без втрати
коли хочеш сказати - мовчи
покажи свої сльози
я в них потону
назавжди або ніколи
|
||||
5. |
||||
Утекти б од себе геть світ за очі,
у небачене, нечуте, у немовлене,
де нема ані осмут, ні радощів,
де ніщо не збавлене, не здолане.
Жив би там — безоко і безсердо,
жив би так, як опадають вниз,
поріднившись із земною твердю,
до якої намертво приріс
поглядом і серцем і думками
(хто тебе такого віднайде?).
Нерухомий і крихкий, як камінь,
нерухомий і крихкий, як день,
що зотлів і вижарів, і знов
котиться з мулькавого поранку.
Ти — Адам. Журба — твоя коханка,
а земне тяжіння — то любов.
(В. Стус, 1965)
|
Streaming and Download help
If you like Levegh, you may also like:
Bandcamp Daily your guide to the world of Bandcamp